Дріт латунний

Латунний дріт — це один із видів сортового кольорового прокатного виробу круглого, квадратного або шестигранного поперечного перерізу, дуже малого в порівнянні з довжиною. Як і у всьому латунному прокаті, основою вихідного сплаву для виготовлення дроту є мідь і цинк. Також для виробництва дроту можуть використовуватися сплави з додаванням інших компонентів. Властивості доданих легуючих металів дозволяє значно урізноманітнити характеристики самого дроту та, відповідно, розширити сферу його використання.

Особливості виготовлення

Латунь вважається одним із найпростіших у обробці сплавів, тому для виробництва дроту найчастіше використовують метод холодної деформації. Використовуючи волочіння, пресування або прокатку отримують безпосередньо сам дріт із заготовок.

Виробництво цього виду прокату регламентує ряд ГОСТів та нормативів. Основні з них ГОСТ 1066-2015, ГОСТ 15527-2004, ГОСТ 24231-80 — ГОСТ 10446-80. У них прописані стандарти виробництва різних видів латунного дроту, а також вимоги до складу сплавів, допустимі похибки в готовому виробі та ін.

Характеристики та переваги латунного дроту

Цей вид металопрокату характеризується рядом показників:

1. За ступенем точності може бути: дріт нормальної точності, що маркується літерою “Н”, та дріт підвищеної точності, що позначається літерою “П”.
2. За критерієм жорсткості сплаву можна виділити такі види: тверда (“Т”), напівтверда (“П”), м’яка (“М”).

Для дроту часто застосовується також і додаткове маркування, це дозволяє підкреслити особливості конкретного виду виробу та допомагає вибрати найбільш підходящий дріт під певні потреби виробництва. Отже, на антимагнітні властивості сплаву вкажуть літери “AM”; підвищена точність по овальності позначається символами ПЗ; дріт із підвищеною якістю обробки поверхні буде відзначений літерами “ПК”; дріт підвищеної міцності йде під маркуванням «ПП»; а підвищену пластичність позначать літерами «ПЛ».

Залежно від складу вихідної сировини для виробництва латунного дроту нею набувається ряд додаткових якостей, проте є ряд властивостей, типових для всіх латунних дротів без винятку. Основні з них:

• стійкість перед впливом вологи (включаючи морську та хлоровану воду), а також різного роду хімічних рідин;
• естетичність;
• простота та невибагливість в обробці;
• висока ступінь зносостійкості та довговічності.

Види та сфери застосування

Різновиди дроту відрізняються складом вихідного сплаву та деякими характеристиками. Розглянемо їх докладніше.

1. Дріт загального призначення незалежно від виду перерізу виготовляють з латуні простих двокомпонентних сплавів міді та цинку у різних частках: Л63, Л68, Л80, а також комплексних сплавів з додаванням свинцю: ЛЗ 59-1, ЛС58.

Завдяки своїй високій корозійній стійкості, дріт ЛЗ 59-1 широко застосовується у виробництві сіток-фільтрів для нафтової галузі. З цієї марки дроту виробляють також щітки та йоржики, деталі інструментів та обладнання, декоративні елементи та прикраси.

Дріт, виготовлений із сплаву Л63, активно використовується у різних сферах виробництва, а також у побуті. Склад цього сплаву екологічний і нешкідливий як для навколишнього середовища, так і для людини, завдяки чому вироби з нього знаходять застосування у харчовій, текстильній та взуттєвій промисловості.

У сплаві ЛС58 як легуючий елемент виступає свинець. Такий дріт використовується для виготовлення контактних пар у роз’ємах, застосовується в електриці автомобілів, трансформаторах, входить до складу деталей канцелярських ручок.

Відсоток міді у сплаві Л80 становить 80%. Основні сфери використання дроту із цього сплаву — електротехніка та електроніка.

2. Дріт для холодної висадки роблять із сплаву Л63. Відмінною особливістю таких виробів є однорідність текстури, міцність та відмінна пластичність. Основні сфери застосування такого дроту — виробництво металовиробів, приладо- та машинобудування, а також космічна галузь.