Поковка — це напівфабрикат, максимально наближений за формою і розміром до готового продукту, що підлягає подальшій обробці, має мінімальні припуски. Отримують таку заготовку шляхом штампування чи кування. Використовують цей елемент з метою зниження часу на механічну обробку при виробництві готових виробів або деталей, тому важливою вимогою є високі показники міцності та якості обробки.
Квадратні та прямокутні заготовки користуються більшим попитом, ніж круглі, завдяки їхній універсальності та можливості їх застосування практично в будь-якій сфері промисловості.
Залежно від матеріалу, поковка може бути зроблена різними способами. Так, для вуглецевої сталі може бути застосований метод кування або гарячого штампування. При цьому сталь нагрівають до певної температури, коли вона стає пластичною, і заготовка легко набуває потрібної форми. Таким чином можна отримувати потрібні заготовки навіть із високолегованих сталей та будь-яких сплавів.
Для серійного виробництва часто використовують метод штампування. І тут потрібна форма виходить шляхом закладання матеріалу під прес. У такий спосіб можна обробити не всі види сплавів, матеріали з низькою пластичністю обробляють виключно гарячим способом.
Сировиною для виробництва даних металовиробів найчастіше виступають такі види сталей:
Також використовуються інші види сплавів, залежно від сфери застосування майбутніх готових виробів.
Технічні вимоги до матеріалів, а також форми, ваги та маркування цих металовиробів, визначаються ГОСТ 8479-70.
ГОСТ 1133-71 регламентує сортамент квадратних поковок, а ГОСТ 4405-75 визначає вимоги виготовлення елементів прямокутної форми.
Відповідно до стандарту, квадратні та прямокутні поковки можуть мати такі характеристики:
Довжина сторони: від 30 мм до 600 мм для квадратів та до 1500 мм для прямокутників;
Довжина: від 750 мм (для поковки з максимальною довжиною сторони) до 8000 мм (для поковок з мінімальною довжиною сторони);
Вага квадратної поковки: знаходиться в межах від 12 кг до 314 кг. Вага виробу прямокутної форми розраховується особливим способом, який враховує показники щільності сталі та площі поперечного перерізу;
Міцність прокату: визначається плинністю матеріалу та значенням опору на розрив. Залежно від цих показників поділяють 16 груп міцності.
Розрізняють такі види поковок:
Їх відмінності складаються у складі сировини, з якої вони виготовляються, способах виконання та сферах подальшого застосування.
Основний споживач поковок – металообробна галузь. Але завдяки високим показникам міцності та зносостійкості, здатності витримувати температурні перепади, а також якості обробки поверхні вони затребувані в різних галузях промисловості, включаючи енергетику, будівництво, нафтохімічну та гірничодобувну промисловість.
У машинобудуванні ці металопродукти використовуються як заготовки для виготовлення елементів машин і механізмів. Найчастіше для цієї галузі поставляються поковки 40хн, форма яких вважається найбільш універсальною.
Автомобілебудування використовує ці напівфабрикати для деталей двигунів, приводів та інших елементів, які схильні до напруги або ударного навантаження.
Поширені вони й у сільському господарстві, найчастіше застосовуються як ремонтні елементи.
Високому попиту цей вид металопрокату сприяє також широкий асортимент заготовок. Окрім різноманітності розмірів, існує багато варіантів обробки поверхні поковок. Вони можуть бути не відпаленими, мати обточену поверхню, можуть бути оброблені термічно або без обробки. Отже, поковки застосовують у різних галузях промисловості, скорочуючи як трудовитрати, і оптимізуючи витрати часу та енергії виробництва готових виробів.
Поковка — це напівфабрикат, максимально наближений за формою і розміром до готового продукту, що підлягає подальшій обробці, має мінімальні припуски. Отримують таку заготовку шляхом штампування чи кування. Використовують цей елемент з метою зниження часу на механічну обробку при виробництві готових виробів або деталей, тому важливою вимогою є високі показники міцності та якості обробки.
